с. Веселе Веселівський ліцей Межівської селищної ради

 





природознавство

 

Опрацювати параграф 34, виконати дослідження впливу температури, світла і вологості на проростання насіння. (стор. 151 підручника). 

Опрацювати параграф 35 впр.6 на стор.156, підготувати інформацію про правила захисту від інфекційних хвороб. Запропонуйте такі заходи для вашої родини.

Тема: Практичне заняття "Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, тваринами і грибами своєї місцевості.

За параграфом №36 виконати практичне заняття (ст.159). Так як вдома немає гербарних зразків то крім опису зробіть і малюнок (за можливістю). 

Тема: Самостійна робота.

1. Прилад, за допомогою якого можна побачити клітини, називається:

а) телескоп;      б) мікроскоп;      в) штативна лупа;     г) ручна лупа.

2. Найсильніше збільшення дає прилад:

а) світловий мікроскоп;    б) електронний мікроскоп;    в) штативна лупа;   г) ручна лупа.

3. Із клітин складаються:

а) всі живі організми;  б) тільки рослини;   в) рослини й тварини; г) тільки трав'янисті рослини.

4. Рослини бувають:

а) тільки одноклітинними;                  б) одноклітинними й багатоклітинними;

в) тільки багатоклітинними;               г) багатоклітинними й неклітинними.

5. Напіврідкий внутрішній вміст клітини називається:

а) цитоплазма;   б) ядро;     в) хромосома;     г) органела.

6. Функції хлоропластів:

а) здійснюють фотосинтез;                               б) підтримують тиск всередині клітини;

в) накопичують воду й мінеральні речовини;    г) містять спадкову інформацію про клітину.

7. У клітинах бактерій є:

а) ядро;     б) цитоплазма;       в) хлоропласти;      г) пластиди.

8. У клітинах бактерій немає:

а) джгутиків;    б) ядра;      в) оболонки;      г) цитоплазми.

9. Серед наведених грибів до отруйних належить: 

а) лисичка;     б) білий гриб;      в) маслюки;      г) бліда поганка.

10. Із шапки й ніжки складається:

а) гриб;     б) плід гриба;     в) грибниця;       г) плодове тіло.

11. Серед названих грибів до їстівних належить;

а) червоний мухомор;      б) печериця;       в) чортів гриб;     г) бліда поганка.

12. Укажіть захворювання, спричинене бактеріями:

а) холера;       б) ангіна;         в) грип;          г) скарлатина.

Відповіді можна надсилати на адресу [email protected] у вигляді фото або напечатаній формі: 

Тема: Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища. Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

Чинники середовища:

Абіотичні - чинники неживої природи ( повітря, освітленість, температура, вологість)

Біотичні - чинники живої природи ( вплив живих організмів один на одного)

Антропогенний - вплив людини на природу.

Фактори неживої природи: за впливом світла поділяють:

рослини:       світлолюбиві, тінелюбиві, тіневитривалі

тварини:       денні, нічні

за вологістю:   рослини:  посухостійкі, вологолюбиві

Домашнє завдання: опрацювати параграфи підручника №38, 39, дати відповіді на запитання в кінці параграфів, ст. 172 №6 (письмово), ст. 166 "Станьте природодослідниками природи"

Тема: Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне, водне середовище, пристосування організмів до життя.

Завдання: напишіть у зошиті, які зміни відбуваються у рослин і тварин вашої місцевості в різні пори року.

Пори року Зміни у рослин Зміни у тварин
Весна    
Літо    
Осінь    
Зима    

 

Опрацювати параграф № 41, 42, дати відповіді на питання в кінці параграфів.

Тема: Грунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя у грунті. Вплив на організм чинників живої природи. Співіснування організмів. 

1. Мешканці грунтів.

Грунтові бактерії. Серед них є автотрофи і гетеротрофи.

Грунтові водорості трапляються на поверхні грунту і в його товщі, вони переважно мікроскопічних розмірів і є автотрофами.

Грунтові гриби трапляються там, де є хоч трохи органічних речовин.

Тварини грунтів належать до різних систематичних груп (найпростіші, членистоногі, черевоногі молюски, хребетні тварини).

2. Адаптації організмів до життя у грунті (адаптації до пересування)

- за допомогою скорочення м'язів тіла (дощові черви);

- кінцівки, що риють (вовчки, кроти, жуки);

- просування за допомогою голови (сліпаки);

- дрібні тварини пересуваються в грунті по вузьких шпарах (порах), заповнених водою;

- зменшення розмірів тіла;

- здатність вбирати кисень через тоненькі покриви;

- здатність до вертикальних міграцій тощо

3. Вплив на організми чинників живої природи.

Екологічні групи та чинники живої природи

Чинники Рослини      Тварини     
Світло

Світлолюбні;

тінолюбні;

тіньовитривалі

Денні;

нічні

Температура

Теплолюбні;

холодолюбні;

холодостійкі

Теплокровні;

холоднокровні

Вологість

Гідатофіти - вологі місця

проживання;

мезофіти - помірне

зволоження;

ксерофіти - посушливі

місця проживання

Первинно водяні (риби);

вторинноводяні (кити);

тварини суходолу;

використання метаболічної

води (у верблюда)

 

4. Хвилинка-цікавинка

Вода. Людині необхідно щодоби близько 10 л води. Споживаємо - 2-3 л, решта утворюється в організмі (слина, шлунковий сік). Береза за вегетацію вбирає і транспірує 7 тис.літрів води, старий бук - 9 тис. л, стеблина кукурудзи - 200 л.

Грунт. 1 см родючого грунту природа нагромаджує за 250 - 300 років, якщо їй ніхто не заважає. Гниє в лісі: папір - 2-3 роки, консервна банка - 50 років, поліетиленовий пакет - 200 років, скло - понад 1000 років. Гниє в грунті: целюлоза - 6 місяців, папір натуральний - від 60 днів до 1,5 року, синтетичний папір - до 40 років, пластикові пляшки - 180 - 300 років.

Повітря. Від промисловості в атмосферу надходить понад 10 млрд т вуглекислого газу за рік. За рік з атмосфери поглинається понад 10 млрд т кисню. Автотранспорт створює 66,6 % загального забруднення. Один автомобіль за 10 км пробігу спалює річну норму кисню для однієї людини і 8 - 9 кг бензину. За 1 рік один автомобіль залишає в повітрі 1кг резинового пилу. "Боїнг" при перельоті з Парижа до Нью-Йорка спалює 34 800 кг кисню.

5.Вправа "Рослини та нежива природа"

Навести приклади рослин за всіма чинниками неживої природи ( за таблицею) 

6. Взаємозв'язки між організмами.

 - конкуренція;

- паразитизм;

7. Харчові ланцюги.

Харчовий ланцюг - це послідовно побудований ланцюг живих організмів, пов'язаних харчовими зв'язками, який відображає передачу речовин та енергії.

Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів:

- автотрофи ( організми, які утворюють органічну речовину);

- гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину);

- сапротрофи (організми, які розкладають рештки).

Схема ланцюга живлення (приклад)

1) дуб ---> жуки-короїди ---> дятел чорний ---> яструб ---> тетерев'ятник ---> черви;

2) кора вільхи ---> заєць русак ---> лисиця звичайна ---> борсук звичайний ---> жуки-гробарики;

3) пшениця ---> миша ---> гадюка звичайна ---> їжак звичайний ---> черви. 

Домашнє завдання: опрацювати параграф № 43, виконати завдання.

Завдання. 1)  Із запропонованих живих організмів складіть можливі харчові ланцюги (не менше ніж два)

Організми: водорості, черепаха, зерно, лисиця, мальки риб, миша. гадюка, їжак, черви, мікроорганізми гниття, щука, людина. 

2) Розподіліть запропоновані організми за групами: 

І - організми-виробники;

ІІ - організми-споживачі;

ІІІ - організми-перетворювачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ntvf^ Hspyjvfysnyscnm cthtljdbo