природознавство
Опрацювати параграф 34, виконати дослідження впливу температури, світла і вологості на проростання насіння. (стор. 151 підручника).
Опрацювати параграф 35 впр.6 на стор.156, підготувати інформацію про правила захисту від інфекційних хвороб. Запропонуйте такі заходи для вашої родини.
Тема: Практичне заняття "Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, тваринами і грибами своєї місцевості.
За параграфом №36 виконати практичне заняття (ст.159). Так як вдома немає гербарних зразків то крім опису зробіть і малюнок (за можливістю).
Тема: Самостійна робота.
1. Прилад, за допомогою якого можна побачити клітини, називається:
а) телескоп; б) мікроскоп; в) штативна лупа; г) ручна лупа.
2. Найсильніше збільшення дає прилад:
а) світловий мікроскоп; б) електронний мікроскоп; в) штативна лупа; г) ручна лупа.
3. Із клітин складаються:
а) всі живі організми; б) тільки рослини; в) рослини й тварини; г) тільки трав'янисті рослини.
4. Рослини бувають:
а) тільки одноклітинними; б) одноклітинними й багатоклітинними;
в) тільки багатоклітинними; г) багатоклітинними й неклітинними.
5. Напіврідкий внутрішній вміст клітини називається:
а) цитоплазма; б) ядро; в) хромосома; г) органела.
6. Функції хлоропластів:
а) здійснюють фотосинтез; б) підтримують тиск всередині клітини;
в) накопичують воду й мінеральні речовини; г) містять спадкову інформацію про клітину.
7. У клітинах бактерій є:
а) ядро; б) цитоплазма; в) хлоропласти; г) пластиди.
8. У клітинах бактерій немає:
а) джгутиків; б) ядра; в) оболонки; г) цитоплазми.
9. Серед наведених грибів до отруйних належить:
а) лисичка; б) білий гриб; в) маслюки; г) бліда поганка.
10. Із шапки й ніжки складається:
а) гриб; б) плід гриба; в) грибниця; г) плодове тіло.
11. Серед названих грибів до їстівних належить;
а) червоний мухомор; б) печериця; в) чортів гриб; г) бліда поганка.
12. Укажіть захворювання, спричинене бактеріями:
а) холера; б) ангіна; в) грип; г) скарлатина.
Відповіді можна надсилати на адресу [email protected] у вигляді фото або напечатаній формі:
Тема: Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища. Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.
Чинники середовища:
Абіотичні - чинники неживої природи ( повітря, освітленість, температура, вологість)
Біотичні - чинники живої природи ( вплив живих організмів один на одного)
Антропогенний - вплив людини на природу.
Фактори неживої природи: за впливом світла поділяють:
рослини: світлолюбиві, тінелюбиві, тіневитривалі
тварини: денні, нічні
за вологістю: рослини: посухостійкі, вологолюбиві
Домашнє завдання: опрацювати параграфи підручника №38, 39, дати відповіді на запитання в кінці параграфів, ст. 172 №6 (письмово), ст. 166 "Станьте природодослідниками природи"
Тема: Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне, водне середовище, пристосування організмів до життя.
Завдання: напишіть у зошиті, які зміни відбуваються у рослин і тварин вашої місцевості в різні пори року.
Пори року | Зміни у рослин | Зміни у тварин |
Весна | ||
Літо | ||
Осінь | ||
Зима |
Опрацювати параграф № 41, 42, дати відповіді на питання в кінці параграфів.
Тема: Грунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя у грунті. Вплив на організм чинників живої природи. Співіснування організмів.
1. Мешканці грунтів.
Грунтові бактерії. Серед них є автотрофи і гетеротрофи.
Грунтові водорості трапляються на поверхні грунту і в його товщі, вони переважно мікроскопічних розмірів і є автотрофами.
Грунтові гриби трапляються там, де є хоч трохи органічних речовин.
Тварини грунтів належать до різних систематичних груп (найпростіші, членистоногі, черевоногі молюски, хребетні тварини).
2. Адаптації організмів до життя у грунті (адаптації до пересування)
- за допомогою скорочення м'язів тіла (дощові черви);
- кінцівки, що риють (вовчки, кроти, жуки);
- просування за допомогою голови (сліпаки);
- дрібні тварини пересуваються в грунті по вузьких шпарах (порах), заповнених водою;
- зменшення розмірів тіла;
- здатність вбирати кисень через тоненькі покриви;
- здатність до вертикальних міграцій тощо
3. Вплив на організми чинників живої природи.
Екологічні групи та чинники живої природи
Чинники | Рослини | Тварини |
Світло | Світлолюбні; тінолюбні; тіньовитривалі | Денні; нічні |
Температура | Теплолюбні; холодолюбні; холодостійкі | Теплокровні; холоднокровні |
Вологість | Гідатофіти - вологі місця проживання; мезофіти - помірне зволоження; ксерофіти - посушливі місця проживання | Первинно водяні (риби); вторинноводяні (кити); тварини суходолу; використання метаболічної води (у верблюда)
|
4. Хвилинка-цікавинка
Вода. Людині необхідно щодоби близько 10 л води. Споживаємо - 2-3 л, решта утворюється в організмі (слина, шлунковий сік). Береза за вегетацію вбирає і транспірує 7 тис.літрів води, старий бук - 9 тис. л, стеблина кукурудзи - 200 л.
Грунт. 1 см родючого грунту природа нагромаджує за 250 - 300 років, якщо їй ніхто не заважає. Гниє в лісі: папір - 2-3 роки, консервна банка - 50 років, поліетиленовий пакет - 200 років, скло - понад 1000 років. Гниє в грунті: целюлоза - 6 місяців, папір натуральний - від 60 днів до 1,5 року, синтетичний папір - до 40 років, пластикові пляшки - 180 - 300 років.
Повітря. Від промисловості в атмосферу надходить понад 10 млрд т вуглекислого газу за рік. За рік з атмосфери поглинається понад 10 млрд т кисню. Автотранспорт створює 66,6 % загального забруднення. Один автомобіль за 10 км пробігу спалює річну норму кисню для однієї людини і 8 - 9 кг бензину. За 1 рік один автомобіль залишає в повітрі 1кг резинового пилу. "Боїнг" при перельоті з Парижа до Нью-Йорка спалює 34 800 кг кисню.
5.Вправа "Рослини та нежива природа"
Навести приклади рослин за всіма чинниками неживої природи ( за таблицею)
6. Взаємозв'язки між організмами.
- конкуренція;
- паразитизм;
7. Харчові ланцюги.
Харчовий ланцюг - це послідовно побудований ланцюг живих організмів, пов'язаних харчовими зв'язками, який відображає передачу речовин та енергії.
Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів:
- автотрофи ( організми, які утворюють органічну речовину);
- гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину);
- сапротрофи (організми, які розкладають рештки).
Схема ланцюга живлення (приклад)
1) дуб ---> жуки-короїди ---> дятел чорний ---> яструб ---> тетерев'ятник ---> черви;
2) кора вільхи ---> заєць русак ---> лисиця звичайна ---> борсук звичайний ---> жуки-гробарики;
3) пшениця ---> миша ---> гадюка звичайна ---> їжак звичайний ---> черви.
Домашнє завдання: опрацювати параграф № 43, виконати завдання.
Завдання. 1) Із запропонованих живих організмів складіть можливі харчові ланцюги (не менше ніж два)
Організми: водорості, черепаха, зерно, лисиця, мальки риб, миша. гадюка, їжак, черви, мікроорганізми гниття, щука, людина.
2) Розподіліть запропоновані організми за групами:
І - організми-виробники;
ІІ - організми-споживачі;
ІІІ - організми-перетворювачі.
Ntvf^ Hspyjvfysnyscnm cthtljdbo