с. Веселе Веселівський ліцей Межівської селищної ради

 





Трудове навчання

 

 

 

 

 

Тема. Поняття про стиль одягу.

Завдання

  1. Опрацювати нижчевикладений матеріал.
  2. В робочому зошиті виконати практичну роботу.
  •                                              Практична робота

Тема. Стилі одягу

(За допомогою прочитаного матеріалу та інтернет-ресурсів виконати  та заповнити таблицю»

№ з/п

Стиль одягу

Характерні особливості

 

 

 

  •  Намалюй ескіз одягу одного з основних (традиційних) стилів (за вибором).
  1. Фото- виконаних та підписаних робіт надіслати на e-mail  [email protected] або на Viber (приватний чат) до 07.04.2021

 

Види стилів одягу

А чи знаєш ти...

  • Як зорієнтуватись у розмаїтті стилів одягу?
  • Що допоможе вибрати індивідуальний стиль?
  • Як правильно добирати одяг за типом фігури?

Кожна історична епоха створювала свій художній стиль (бароко, рококо, ампір тощо), який знаходив відображення в різних галузях людської культури.

Стиль (від гр. stylos — манера, характер, особливість) — це виражена в змісті та формі предметів побуту, у мистецтві й архітектурі спільність художньо-виразних засобів.

Стиль одягу — певна акцентованість ансамблю (костюма в широкому сенсі), продиктована віком, статтю, професією, соціальним статусом, належністю до субкультури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністю, релігійною належністю, доречністю, функційністю, способом життя та індивідуальними особливостями.

Стиль одягу створюють із використанням певного силуету, кольору, фактури тканини, принтів, фурнітури, деталей обробки, аксесуарів, взуття, різноманітних поєднань. Стиль перебуває в тісному взаємозв’язку з модою, але відрізняється від неї тривалістю існування та поширеністю. Він регулює, спрямовує моду. Характер одягу залежить від стилю.

Мода минає — стиль залишається.

Ів Сен-Лоран, французький модельєр

Мода — це про те, як одягатися відповідно до трендів. Стиль — це швидше про те, як бути собою.

Оскар де ла Рента, американський модельєр

Мода (фр. mode, від лат. modus — міра, образ, спосіб, правило, розпорядження) — тимчасове панування певного стилю в якій-небудь сфері життя або культури.

Мода в одязі — це зміна форм і зразків одягу, яка відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу.

Сучасні стилі одягу можна поділити на дві категорії: традиційні (основні) та тематичні (похідні). До традиційних належать класичний, романтичний, спортивний і кежуал. Незважаючи на те, що останній стиль, по суті, є похідним від трьох основних, він став настільки природним і поширеним, що його можна вважати самостійним стилем.

Класичний (консервативний) стиль — це стримана простота в лініях, лаконічний покрій. Речі цього стилю приваблюють високою якістю та добротністю матеріалів. Переважає ахроматична гама або пастельні відтінки. Це найменш емоційний стиль, усе в ньому вкрай помірно. Відсутні гостромодні деталі. Довжина, ширина, об’єми і пропорції завжди середні, звичні для ока.

 

Мал. 14.1. Одяг у класичному стилі

 

Романтичний стиль в одязі передбачає створення піднесеного, витонченого образу. Для цього стилю характерне використання рюшів, воланів, довгих суконь легкого, летючого покрою. Для чоловічого одягу в романтичному стилі характерні жилети, шийні хустки, сорочки з широкими рукавами і романтичні фасони капелюхів. Стилю притаманний квітковий принт, а також ніжна пастельна гама.

Одяг — найпростіший засіб розкриття особистості.

Софі Лорен, італійська актриса

Я ціную індивідуальність. Стиль набагато цікавіший, ніж мода.

Марк Джейкобс, американський модельєр

Мал. 14.2. Одяг у романтичному стилі

 

Спортивний стиль характеризується вільним одягом, який не заважає рухам і призначений для занять спортом та активного відпочинку. Має атрибутику, притаманну спортивній екіпіровці. Доволі яскравий і динамічний за своїм характером одяг цього стилю вирізняється практичністю і зручністю.

 

Мал. 14.3. Одяг у спортивному стилі

 

Стиль casual (кежуал) — найпоширеніший і найпопулярніший стиль, передбачає сучасний (модний) повсякденний, практичний і зручний одяг. Поняття casual з’явилося у Великобританії в 1970-х роках та означало стиль футбольних уболівальників та учасників фан-рухів, але поступово завоювало і модний світ. Цей стиль може поєднувати в собі елементи інших стилів, але його прикметною особливістю є комфорт і зручність одягу. Характерними є простота силуетів, невимушеність поєднань і багатошаровість. Основне правило — комбінування елементів класичного стилю з неформальним. Існує кілька напрямків цього стилю: city casual (міський); street casual (вуличний); smart casual (елегантний), business casual (діловий); sport casual (спортивний); all-out casual (невимушений) тощо.

Мал. 14.4. Одяг у стилі кежуал

 

До тематичних стилів належать похідні від основних. Вони можуть бути: спеціалізованого походження (наприклад, стиль дербі, морський, мілітарі, авіатор); етнічного походження (рустикальний, етнічний з усіма підрозділами за етносами і культурами); субкультурні (диско, панк, рок, тедді-гелз); сформовані модельєрами на подіумах (new look, oversize-look, конструктивний стиль); пов’язані з певною епохою (наприклад, арт-деко); зумовлені особистими переконаннями (екологічний, мусульманський) тощо.

Розглянемо докладніше особливості деяких тематичних стилів.

Етнічний (фольклорний) стиль — одяг, стилізований відповідно до особливостей національних костюмів. Ідея стилю полягає в тому, щоб не повністю копіювати національні вбрання, а лише запозичувати певні елементи, включаючи їх у сучасні моделі. Фольклорний стиль вирізняється зручністю. У ньому широко використовують в’язання, плетіння, клаптеву техніку, аплікації та різноманітну вишивку.

 

Мал. 14.5. Одяг у фольклорному стилі

 

Мінімалістичний стиль (стиль мінімалізму) — лаконічний, стриманий, віддає перевагу мінімальній кількості речей максимальної якості.

 

Мал. 14.6. Одяг у стилі мінімалізму

 

Стиль мілітарі — одяг з елементами військового костюма: погони, еполети, накладні кишені, шнурівка тощо. Основні кольори: сіро-зелений, оливковий, хакі.

 

Мал. 14.7. Одяг у стилі мілітарі

 

Морський стиль одягу — це курортна класика. Характерні особливості: поєднання трьох кольорів (синього, білого і червоного), смугастий принт, матроський комір, укорочена спідниця в складку і морська атрибутика в аксесуарах.

Коли тканина і пропорції одягу слугують тілу, ваш одяг дасть вам владу над світом.

Альбер Ельбаз, дизайнер

Основний принцип ідеального силуету — це простий крій, чудове пошиття і прекрасна тканина.

Ральф Лорен, американський модельєр, дизайнер і підприємець

Мал. 14.8. Одяг у морському стилі

 

 

Мал. 14.9. Одяг у стилі диско

Стиль диско — стиль одягу клубних вечірок 1970—1980-х років. Основні ознаки — блискучі та яскраві тканини, стрази, бахрома і декор, джинси-кльош і «банани», комбінезони, короткі сукні-трапеції та приталені моделі в пастках, великі пластикові прикраси неонових кольорів, туфлі на підборах і танкетці.

Стиль унісекс зародився в епоху 1960-х років і став відображенням особливої ідеології, яка полягала в тому, що в чоловікові та жінці більше спільного, ніж відмінного. Цей стиль підкреслює в жінці незалежність і самодостатність, а в чоловікові — чуттєвість і вразливість.

 

Мал. 14.10. Одяг у стилі унісекс

 

Гардероб у стилі унісекс передбачає універсальність одягу незалежно від статевої належності. Це можуть бути джинси, гольфи, футболки, сорочки, об’ємні светри та комбінезони, а також кросівки, броги, лофери тощо. Весь одяг стилю унісекс підпорядкований ідеї комфорту — він не обмежує руху, не мнеться і не задирається.

 

Індивідуальний стиль в одязі — це сукупність деталей зовнішнього вигляду, що відрізняє конкретну людину від інших людей і забезпечує їй особисту привабливість.

В останні роки чіткий розподіл на стилі одягу є умовним — у моді з’явився так званий дифузний стиль; окремі речі комплектують за принципом «поєднання несумісного». Однак не варто захоплюватися якимось одним стилем одягу — кожна людина, створюючи свій імідж, може додати собі чарівності та знайти властиву лише їй індивідуальність у кожному зі стилів. Адже кожен стиль в одязі тією чи іншою мірою може бути адаптований під конкретну людину, з урахуванням особливостей її зовнішності.

Стиль в одязі та зовнішні дані мають бути співзвучні один одному. Гармонійний індивідуальний стиль — це правильно дібрані фасони, відтінки кольору та аксесуари, які об’єднуються з людиною в єдине і зрозуміле гармонійне ціле.

Деякі стилі універсальні для всіх, інші пасують лише людям зі стрункою фігурою, а якісь ідеальні для того, щоб уміло приховувати недоліки фігури. Так, наприклад, стиль унісекс зазвичай вимагає худорлявої статури. А етнічний стиль, який передбачає речі вільного покрою, дає змогу маскувати недоліки фігури.

Кожному стилю відповідають певні відтінки і колірні поєднання, а отже, вони повинні поєднуватися з природним колоритом зовнішності.

Вибір стилів в одязі має бути обґрунтований активними видами життєдіяльності людини. Наприклад, якщо людина перебуває у творчому середовищі, то і стиль в одязі має натякати на креативність і нестандартність особистості. Якщо сфера діяльності більш консервативна, то і зовнішній образ повинен відповідати цьому середовищу.

Одяг людини характеризує її внутрішню культуру. Гардероб може складатися з одягу різних стилів, але вибір одягу повинен відповідати його призначенню. Дівчина в сукні з декольте і блискучим оздобленням або хлопець у смокінгу матимуть безглуздий вигляд у навчальному закладі або на роботі, так само, як і прихильники спортивного стилю, вбрані в джинсовий одяг, — у театрі. Водночас строгий елегантний костюм не буде вписуватися у веселу атмосферу дискотеки, а повсякденний одяг — у святкову обстановку.

Отже, щоб знайти власний стиль в одязі, потрібно проаналізувати свій спосіб життя й оточення. Вибираючи стиль одягу для конкретної ситуації, завжди необхідно усвідомлювати, яке враження потрібно справити, якої мети досягти.

Професія — стиліст

Стиліст — фахівець, який займається створенням стилю (іміджу) людини. Професія стиліста є престижною і затребуваною. Він займається створенням гармонійного образу клієнта, приховуючи його недоліки та підкреслюючи переваги. У своїй роботі фахівець враховує чимало факторів, такі як індивідуальні особливості зовнішності клієнта (колір очей, форма обличчя, будова тіла, зріст), вид діяльності, психіка і характер. Він займається добором базового гардероба, визначає форму зачіски, особливості макіяжу й, у разі необхідності, може допомогти клієнту визначити інші недоліки, над якими потрібно працювати, наприклад, звернути увагу на необхідність виправити ходу, міміку, рухи.

Важливість професії стиліста особливо відчутна в колах кіноіндустрії, модельного бізнесу, шоу-бізнесу, мистецтва і навіть політики. Перед публічними виступами знаменитості ретельно продумують свій образ і зовнішній вигляд, вдаючись до допомоги стиліста або навіть цілої команди професіоналів.

Існує кілька спеціалізацій фахівців щодо способу створення стилю:

  • перукар-стиліст, або топ-стиліст (створює зачіски);
  • стиліст-візажист (створює макіяж);
  • стиліст-іміджмейкер (створює імідж в одязі);
  • фотограф-стиліст (створює фотообраз).

Необхідні професійні знання, уміння та навички: знання історії моди, її традицій і тенденцій розвитку; володіння основами стилістики та колористики; уміння правильно наносити макіяж і добирати одяг; знання перукарського мистецтва; уміння добирати образ відповідно до характеру клієнта; знання основ психології.

Особисті якості: креативність; комунікабельність; гнучкість мислення; почуття гармонії, стилю і бездоганний смак; аналітичні й організаторські здібності; відповідальність; розвинена інтуїція, уява та образна пам’ять; уважність, охайність; терплячість, витримка; тактовність; доброзичливість.

Місця роботи: салони краси; перукарні; фотостудії, кіностудії; імідж-агенції; ЗМІ (напрям — мода, краса, стиль); приватна практика; арт-проекти, виставки, шоу (за участю моделей).

Плюси професії: творча, цікава праця; популярність і актуальність діяльності; високі заробітки (за умови популярності та великого досвіду роботи фахівця).

Мінуси професії: стресові умови роботи (необхідність працювати з «примхливими» клієнтами); ненормований графік роботи; незаплановані тривалі відрядження.

Освіта. В інститутах і коледжах на даний момент немає універсальної спеціальності для стилістів. Можна вибрати одну з таких спеціальностей: «Перукарське мистецтво», «Дизайн», «Візажист-стиліст», «Перукар-стиліст», «Стилістика макіяжу», «Стиліст у рекламі та шоу-бізнесі» тощо. Але щоб стати справжнім професіоналом, необхідно постійно самовдосконалюватися, відвідувати майстер-класи та тренінги, проходити курси підвищення кваліфікації.


08.04.2020

 

ТЕМА.ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ

З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.

ВИГОТОВЛЕННЯ НАМИСТА, ПІДВІСКИ АБО БРАСЛЕТА.

 

Завдання

  1. Опрацювати нижчевикладений теоретичний матеріал.
  2. Розробити ескізний малюнок  майбутнього власного виробу (намиста, підвіски або браслета).
  3. Виготовити виріб із підручного  матеріалу за власним вибором.
  4. Фото – виконаного та підписаного ескізного малюнка надіслати на e-mail  [email protected]  до 15.04.2020.
  5. Фото – виготовленого та підписаного виробу надіслати на e-mail  [email protected]  до 13.05.2020.

 

Як самостійно зробити прикраси з підручних засобів?

Біжутерія - це оригінальні прикраси, зроблені з недорогих матеріалів, які допомагають доповнити наряд, додати родзинку в образ жінки. Знамениті модельєри в останніх колекціях використовували не ювелірні прикраси, а намиста з бісеру, мастики або черепашок. Маючи трохи часу і бажання, будь-хто зможе освоїти майстерність плетіння такої біжутерії.

З чого робиться біжутерія?

Більшість біжутерії коштує дешево, так як для її створення використовуються недорогі матеріали.

Це можуть бути:

  • Комплекти кольорового або однотонного бісеру;
  • Дерев'яні або пластикові кульки;
  • Набір великих і маленьких черепашок;
  • Кольоровий папір або картон;
  • Намистини з глини або мастики;
  • Морські і напівкоштовні камені;
  • Металеві кільця і ​​дуги;
  • Шкіра, замш;
  • Атласні стрічки і звичайні смужки тканини.

Все це можна придбати в магазині або змайструвати самостійно.

Ще знадобляться волосінь, нитки, ножиці і голка, в деяких випадках клей і шило, застібки для бус. Перед початком робіт деякі матеріали повинні пройти попередню обробку. З черепашок забирається сіль, намистини і бісер розкладають по кольорам і розмірам. У дерев'яних кульках і камінцях роблять дірочки для волосіні або мотузки. Папір і тканини ріжуть на смужки або потрібні деталі.

Після цього можна приступати до створення шедевра.

Намисто із паперу

Найбільш простий і мало витратний варіант - це паперові прикраси. Для приготування такого бісеру підійдуть старі журнали і кольоровий папір. Якщо бажаєте отримати намистини у вигляді діжок, то всі листи розкреслюють на трикутник з маленькою основою і великою висотою. Для «трубочок» ріжуть прямокутні смужки.

Як зробити намисто з паперу? Для початку треба накрутити намистини. Для цього беруть шпильку або голку, клей ПВА і смужку паперу. Поступово накручують паперову стрічку на тіло голки, починаючи з широкої сторони аркуша.

Робити це треба акуратно і намагатися притискати папір сильніше, щоб щільно намотувати слої. Кінчик треба змастити клеєм і добре придавити. Після цього намистинку можна зняти з голки. Зробивши необхідну кількість, їх нашпилюють на волосінь або нитку одну за одною.

Біжутерія з намистин і бісеру

Як зробити намисто з бісеру? Спочатку матеріал сортують за кольорами та розмірами. Далі, на листочку можна намалювати бажану модель або колірну послідовність. Після цього відрізають волосінь потрібної довжини і на неї надягають бісеринки, одну за одною Ніяк не фіксуючи.

Як зробити красиві намиста з намистин? Їх можна просто надіти на атласну стрічку, сплести між собою використовуючи вузли плетіння макраме або пров'язавши вищеописаним способом. Дуже оригінально виглядають прикраси з перлинних намистин і атласної стрічки. З краю смужки залишають місце для зв'язування країв, далі - звичайний вузол.

Намистину надягають на голку, потім прошивають стрічку, знову намистинка і знову стрічка. У такій послідовності набирають необхідну довжину. В кінці знову вузол на стрічці, залишивши кінчики для зав'язування.

Прикраси з інших матеріалів

Після поїздки на море можна зробити прикраса з черепашок. Для цього на відпочинку треба не тільки валятися на пісочку, а й по бережку пройти, підготувати матеріал для майбутнього шедевра. Крім черепашок можна взяти цікаві кольорові камінчики, яких теж вистачає на більшості пляжів. Приїхавши додому, їх ретельно промивають від солі, висушують на сонечку і покривають лаком.

Як з черепашок зробити намисто або браслет? У підготовленому матеріалі проробляють дірочки. Для браслета через них простягають гумку, а для прикраси на шию стрічку, волосінь або нитку. Щоб було красивіше всередину черепашок можна вставити бісеринки або недорогий камінь, зафіксувавши їх за допомогою волосіні або клею. Залишилося приробити застібку і біжутерія в морському стилі готова!

Замість черепашок на нитку можна насадити кульки з тканини. Їх можна купити або приготувати самостійно. Як зробити намисто з тканини? Можна скрутити намистинки з клаптиків, використовуючи паперові трафарети.

Оригінально виглядають плетені прикраси, зроблені з старих футболок або стрічок. Для в'язання застосовується принцип макраме, плетуть вузли, коси і джгути. Можна просто обтягнути наявні намистини тканиною. Загалом, у кого і на що вистачить фантазії.

 

А от охочим зробити солодку біжутерію знадобиться трохи мастики.

Солодка прикраса

Зазвичай вироби з мастики використовують для прикраси тортів і десертів, але вона відмінно підійде для виготовлення солодких бус для малюків. Цей «матеріал» роблять з цукрової пудри, змішуючи її з різними інгредієнтами: крохмалем, марципаном, яєчним жовтком або желатином.

Колір мастики може бути будь-яким, так як її легко пофарбувати, використовуючи кандурин. На початковому етапі матеріал дуже пластичний, з нього можна вирізати і виліпити різні фігурки.

Як з мастики зробити намисто? Лист розгортають, отримуючи пласт однієї товщини. Спеціальним пристосуванням (ковпачком) роблять виїмки. Потім формують кульки або намистини будь-якої конфігурації. Після цього мастики дають трохи підсохнути і потім фарбують в потрібний колір. У ще не повністю застиглих кульках проробляють отвори для нитки.

Після фарбування і повного висихання кульки з мастики нашпилюють на ниточку, кінчики якої пов'язують між собою. Бусики готові, їх можна одягати! Якщо малюк випадково проковтне або розкусить одну кульку, то боятися не варто, це їстівне і безпечно.

Оригінально і недорого

Знаючи як зробити намисто своїми руками і маючи гарну фантазію, будь-хто зможе виділитися завдяки цікавій і незвичній прикрасі.

Така біжутерія стане хорошим доповненням до будь-яких нарядів. Уміння робити прикраси самостійно заощадить час і гроші, які тепер не треба витрачати на пошук і придбання товару.

 

Багато подруг вирішать отримати щось схоже, а це вже можливість підзаробити або піднести подарунок дорогій людині. Так що вміння створювати яскраві та оригінальні дрібнички завжди стане в нагоді. Творчого вам натхнення і вдалих ідей!

 

Вироби - аналоги

 

 


13.05.2020

Тема. Дослідження розвитку технічного мислення

Завдання

  1. Тобі пропонується кілька технічних завдань у вигляді малюнків. До кожного малюнка додається кілька варіантів відповідей. Подумай і вибери правильний варіант відповіді, який запиши  в робочому зошиті в такій формі:

1.-                        5.-                       9.-

2.-                        6.-                     10.-

3.-                        7.-                     11.-

4.-                        8.-                     12.-

 

Якщо у тебе виникають труднощі під час розв’язання будь-якої за­дачі, переходь до наступної. А коли залишається час, ти зможеш по­думати над пропущеним.

 

  1. Відповіді надіслати на e-mail  [email protected]  до 25.05.2020.